Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пружинити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пружинення — я, с. Дія за знач. пружинити, пружинитися … Український тлумачний словник
пружинистий — а, е. 1) Який має здатність пружинити; пругкий, як пружина. 2) Позбавлений різкості, але сильний (про рухи); пружний. 3) перен. Тугий, міцний (про тіло, м язи). || З тугим, гнучким тілом … Український тлумачний словник
пружинитися — иться, недок., розм. Те саме, що пружинити 1) … Український тлумачний словник
спружинити — ню, ниш. Док. до пружинити … Український тлумачний словник
напружувати — напружити 1) (що докладаючи зусиль, робити пружним, тугим тіло, м язи тощо), напинати, напнути, нап ясти, пружинити (чим) 2) (про сили, пам ять, зір, слух тощо докладаючи зусиль, посилювати діяльність, ступінь вияву); натужувати, натужити,… … Словник синонімів української мови
напружуватися — напружитися 1) (про тіло, м язи тощо під впливом фізичних зусиль ставати пружним, тугим), напинатися, напнутися, нап ястися, натягатися, натягуватися, натягтися, натягнутися; пружинити(ся) (напружуватися і розслаблюватися, часто ритмічно) 2)… … Словник синонімів української мови
